圣彼得堡地铁爆炸后：地面交通工具全部免费运营

百度 在微信红利期已过的情况下，尤为明显。

Че?хослова?ччина, Че?хо-Слова?ччина (чеськ. ?eskoslovensko, словац. ?esko-Slovensko) — ?сторична кра?на в Центральн?й ?вроп?, що ?снувала в 1918–1939, 1945—1992. Складалася з двох республ?к — Чех?? та Словаччини. Столицею було м?сто Прага. Постала 28 жовтня 1918. З 1939 по 1945 роки була частиною Нацистсько? Н?меччини. У серпн? 1992 ухвалено створити окрем? Чех?ю та Словаччину.

?eskoslovensko / ?esko-Slovensko Чехословаччина / Чехо-Словаччина
↓ 1918—1939, 1945—1992 ↓
Прапор Герб
Дев?з чеськ.(1918-90): Pravda vítězí лат.(1990-92): Veritas Vincit
Г?мн Kde domov m?j та Nad Tatrou sa blyska
Чехословаччина: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця	Прага 50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д.
Мови	чеська та словацька
Форма правл?ння	Республ?ка
? 1918—1935	Томаш ?. Масарик (перший)
? 1989—1992	Вацлав Гавел (останн?й)
?стор?я
? Незалежн?сть в?д Австро-Угорщини	28 жовтня
? Н?мецька окупац?я	1939
? Зв?льнення	1945
? Розпад Чехословаччини	31 грудня
Населення
Валюта	Чехословацька крона
Попередник Наступник Австро-Угорщина Протекторат Богем?? та Морав?? Перша словацька республ?ка Чех?я Словаччина
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Чехословаччина

Оф?ц?йна назва

• 1918—1920: Республ?ка Чехословаччина (R?S)/Чехо-Словацька держава; або Чехо-Словаччина/Чехословаччина.
• 1920—1938: Чехословацька республ?ка (?SR), або Чехословаччина.
• 1938—1939: Чехо-Словацька Республ?ка, або Чехо-Словаччина.
• 1945—1960: Чехословацька Республ?ка (?SR, ЧСР), або Чехословаччина.
• 1960—1990: Чехословацька Соц?ал?стична Республ?ка (?SSR, ЧССР), або Чехословаччина.
• 1990: Чехословацька Федеративна Республ?ка / Чехо-словацька Федеративна Республ?ка (чеськ. ?eskoslovenská federativní Republika, словац. ?esko-slovenská federatívna republika) (?SFR, ЧСФР), або Чехословаччина / Чехо-Словаччина.
• Кв?тень 1990—1992: Чеська ? Словацька Федеративна Республ?ка (чеськ. ?eská a Slovenská Federativní Republika, словац. ?eská a Slovenská Federatívna Republika) (?SFR, ЧСФР), або Чехословаччина / Чехо-Словаччина.

Становлення

Чехо-Словаччина постала 28 жовтня 1918 внасл?док поразки Австро-Угорщини в Перш?й св?тов?й в?йн? та д?? визвольного руху чех?в ? словак?в за кордоном ? в кра?н?. Головними творцями ЧСР були Томаш Масарик, Едуард Бенеш ? генерал М?лан Раст?слав Штефаник. Складовою частиною цього руху були в?йська, що утворились у результат? з'?днання чех?в ? словак?в, як? були орган?зован? в Укра?н? в 1917 з в?йськовополонених та була утворена Чехословацька Народна Рада в Ки?в?. Деякий час у Ки?в? перебував Томаш Масарик, утримуючи зв'язки з Укра?нською Центральною Радою. У боротьб? укра?нц?в з Тимчасовим урядом ? б?льшовиками наприк?нц? 1917 — на початку 1918 чехословацький пол?тичний пров?д ? в?йсько проявили нейтрал?тет. У зв'язку з п?дписанням УНР Берестейського миру чехословацьк? лег?они перед н?мецькою й австр?йською арм?ями, що наступали, подалися на сх?д у Рос?ю ? на Сиб?р.

Томаш Гарр?г Масарик

1919 року уряд Директор?? УНР установив неоф?ц?йн? дипломатичн? вза?мини з Чехословаччиною; послом УНР у Праз? був Максим Славинський. Уряд ЗУНР також був репрезентований у Праз? з к?нця 1918 окремою дипломатичною м?с??ю, спершу очолюваною С. Смаль-Стоцьким, згодом ?. Левицьким. З 1921 Чехословаччина визнала де-факто УРСР, повноважним представником яко? в Праз? був М. Левицький. У Харков? короткий час 1921—1922 д?яли чехословацьк? торгов? ? дипломатичн? м?с??. 1922 року уряд ЧСР подав допомогу населенню п?вденно? Укра?ни, потерп?лому в?д голоду, особливо на Мел?топольщин?, де жили також чеськ? колон?сти.

Ставлення уряду Чехо-Словаччини до укра?нсько? держави було узалежнене в?д ставлення до не? альянт?в ? Мирно? конференц?? та в?д ситуац?? на рос?йсько-укра?нському фронт?. У пол?тичних колах ЧСР конкурували щодо цього дв? теч?? — консервативна пророс?йська (К. Крамарж, ?. Стрж?брн?, Й. Дюр?х та ?н.) та кола, представлен? групою Масарика (Е. Бенеш, Я. Нечас, П. Маха, А. Немец, В. Г?рса та ?н.), що вели проукра?нську пол?тику. Зокрема це було засв?дчено у ставленн? до ЗУНР та невизнанн? польських претенз?й до Галичини. З урядом ЗУНР Прага п?дтримувала приязн? в?дносини, уклала торгову угоду, отримуючи бориславську нафту й експортуючи промислов? товари та зброю. У Станиславов? й Самбор? д?яли чехословацьк? м?с??. Дипломатично ЧСР п?дтримувала вимогу нац?онального самовизначення щодо Сх?дно? Галичини. Зац?кавлення Праги Укра?ною ? Рос??ю було мотивоване не т?льки традиц?йним слов'яноф?льством, а й конкретними господарськими ?нтересами, зокрема перспективами чесько? торг?вл? й кап?таловклад?в на Сход?. З погляду безпеки ЧСР була зац?кавлена спершу сп?льним кордоном з Укра?ною чи Рос??ю, а згодом утворенням блоку кра?н, що ним можна було б шахувати Австр?ю й Угорщину; зв?дси концепц?я Мало? Антанти, в ?снуванн? яко? ключову роль в?д?гравала належн?сть Закарпаття до ЧСР (?м?ст? м?ж ЧСР ? Румун??ю). Незважаючи на свою прозах?дну ор??нтац?ю та непогодження з радянським режимом, кер?вники ЧСР намагалися нормал?зувати в?дносини з СРСР, що 1935 року призвело до п?дписання пакту неа?рес?? ? вза?модопомоги.

З ?ншого боку, це не перешкоджало чехам ставитися прихильно до укра?нсько? ем?грац??, яка знайшла в ЧСР в?дносно найл?беральн?ш? умови та можливост? сво?? д?яльност?. Тут за м?жво?нного пер?оду розвинулися головн? осередки укра?нсько? культури, науки ? пол?тичного життя ем?грац?? (див. УВУ).

М?жво?нний пер?од

Чехословаччина у 1920—1938. Ф?зична карта

Нац?ональний склад Чехословаччини у 1930

Так звана перша республ?ка ЧСР (1919—1938) була багатонац?ональною державою. Кр?м чех?в ? словак?в, у ЧСР жили н?мц? (23 % населення), угорц? (5,6 %), поляки (0,6 %) й закарпатськ? укра?нц? (3,85 %). Останн? при?дналися до ЧСР у результат? домовлення м?ж представниками закарпатсько? ем?грац?? в США ? Т. Масариком та р?шення Русько? Центрально? Ради в Ужгород? 09.05.1919; це було санкц?оновано Сен-Жерменським договором 10.09.1919, який гарантував П?дкарпатськ?й Рус? статус автономного краю в рамках ЧСР. (Про пол?тику ЧСР в укра?нськ?й частин? держави див. П?дкарпатська Русь). Прага хрон?чно мала проблеми з? сво?ми меншинами, головним чином, ?з н?мцями й угорцями, у справ? яких велася рев?з?он?стська акц?я з боку Н?меччини й Угорщини. Словаки також домагалися територ?ально-пол?тично? автоном??.

Восени 1938 г?тлер?вська Н?меччина, п?дтримувана Угорщиною й Польщею, створила м?жнародну кризу довкола ЧСР. Для захисту власно? територ?? в Чехословаччин? утворили Народн? Гвард??. Проте Мюнхенська конференц?я 30 вересня 1938 схвалила перех?д чеських земель (Судетська область) на окра?нах Богем?? й Морав?? до н?мецького Рейху. П?д тиском Польщ? уряд ЧСР в?ддав ?й Тешинську С?лез?ю. 02.11.1938 Угорщин? за результатами В?денського арб?тражу передано п?вденн? окра?ни Словаччини ? Карпатсько? Укра?ни.

?Друга?, обкраяна, республ?ка, на чол? з президентом Е. Гахою, про?снувала до середини березня 1939 як федеративна держава з широкою автоном??ю, наданою Словаччин?, за законом 22.11.1938 Карпатськ?й Укра?н?. 15.03.1939 Богем?ю й Морав?ю окупували н?мц?, утворивши ?Протекторат Богем?? ? Морав???, а Словаччина ? Карпатська Укра?на оголосили самост?йн?сть; останню також невдовз? окупувала Угорщина. З 1940 у Лондон? оформився уряд ЧСР в екзил? на чол? з президентом Е. Бенешем, якого визнали альянти. У цьому уряд? ?нтереси п?дкарпатських русин?в обстоювали П. Ц?бере й ?. Петрущак. У СРСР генерал Л. Свобода орган?зував 1943 року Чехословацьку бригаду для боротьби з н?мцями на боц? альянт?в, у як?й опинилося чимало п?дкарпатських русин?в.

Пово?нний пер?од

Див. також: Болгарсько-чехословацький догов?р (1948), Болгарсько-чехословацький догов?р (1968)

1944–1945 територ?ю Чехо-Словаччини окупували радянськ? в?йська (частково зах?дн? альянти), що принесло к?нець словацьк?й самост?йност?. Виникла ?третя? республ?ка; з листопада 1944 до лютого 1945 тимчасово д?яла делегац?я чехо-словацького уряду в Хуст?, що ?? очолював м?н?стр Ф. Н?мець, управитель 5 сх?дними округами Закарпаття. Д?яльност? делегац?? перешкодила м?сцева команда адм?н?страц?я Народно? Ради Закарпатсько? Укра?ни, утворена п?д ег?дою радянських в?йськових орган?в. Угодою 29 червня 1945 ЧСР в?ддала колишню П?дкарпатську Русь СРСР, ? вона ув?йшла до складу УРСР. У результат? ц??? угоди та примусового виселення н?мецько? меншост? характер багатонац?онально? держави зм?нився: Словаччина одержала широку автоном?ю, поступово знову зменшену; к?льк?сть укра?нц?в зменшилася до 180 000 (1,4 % пор?вняно з 3,8 % перед в?йною). Укра?нська, польська й угорська меншост? користуються деякими культурними правами. (Про укра?нц?в у ЧСР п?сля 1945 див. Пряш?вщина).

Пам'ятник Стал?нов? у Праз?, символ пово?нного тотал?тарзму

У лютому 1948 компарт?я Чехословаччини вчинила переворот: Чехословаччина стала ?народною демократ??ю? з однопарт?йним режимом, ?нтегрованою в радянський блок. Розпочалася колектив?зац?я, яка супроводжувалася репрес?ями проти ?куркульства? та ?нших ?антинародних елемент?в?. Десятки тисяч людей було в?дправлено до концентрац?йних ?трудових? табор?в, тисяч? людей у зман?пульованих процесах, так званих ?юридичних убивствах?, було засуджено до страти або в?дправлено до в'язниць — в умови, вижити у яких було неможливо. Кордон Чехословаччини ?з ФРН та Австр??ю став ?зал?зною зав?сою? ?з Зах?дним блоком, перетнути яку стало практично неможливо. Репрес??, як? були схож? на стал?нськ? й в?дбувалися за безпосередн?х консультац?й ?з радянськими спецслужбами, тривали протягом десяти рок?в. 1960 року кра?ну перейменовано на Чехо-Словацьку Соц?ал?стичну Республ?ку (ЧССР). У 1967–1968 роках, за А. Дубчека, розпочалися демократичн? реформи — цей пер?од отримав в ?стор?? назву ?Празька весна?. ЧССР було перебудовано на федерац?ю чех?в ? словак?в; в обидвох законодавчих палатах, як ? в Словацьких нац?ональних зборах, були представники укра?нсько? меншини.

Федеральн? збори Чехословаччини

Вторгнення в?йськ Варшавського договору до Чехословаччини

У серпн? 1968 СРСР ско?в збройне вторгнення до ЧССР ? припинив експеримент ?демократичного соц?ал?зму?. ЧССР опинилася п?д радянською окупац??ю, хоча пасивний оп?р серед ?нтелектуальних к?л (рух ?Харт?? 77?) тривав. До влади в Праз? та Братислав? прийшли виразно прорадянськ? елементи, серед яких визначну роль в?д?гравав член пол?тбюро КПЧ, укра?нець В. Б?ляк. Генеральним секретарем парт??, а згодом ? президентом ЧССР (п?сля Л. Свободи) став словак ?. Гусак; у 1970-х pp. кра?на стала одн??ю з найб?льш ?нте?рованих ? контрольованих держав радянського блоку.

Економ?чн? вза?мини м?ж ЧССР ? УРСР визначалися факторами ?хнього сус?дства, сп?льного перебування в Рад? Економ?чно? Вза?модопомоги й господарською структурою та ресурсами обидвох кра?н, як? значною м?рою вза?модоповнювалися. В 1966 ЧССР пос?дала друге м?сце в експорт? УРСР; у 1967 весь торговельний об?г м?ж Укра?ною ? ЧССР перевищив 550 млн крб. Укра?на експортувала до ЧССР зал?зну руду (в 1958 — 3657000 т, 74 % чехословацького ?мпорту, у 1964 — 6953000 т, 75 %), ман?ан (1964 — 84 % чехословацького ?мпорту), чавун (74 %) ? валець (прокат) (75 %). УРСР постачала також харчов? продукти ЧССР: зб?жжя, м'ясо, масло й с?ль. У 1967 було в?дкрито газог?н ?Дружба?, який постачав ЧССР природний газ з Дашави. Через м?жнародну електропров?дну мережу ?Мир? Укра?на постачала ЧССР електроенерг?ю. УРСР брала участь в устаткуванн? потужного сх?днословацького металозаводу в Кошицях. ЧССР з? свого боку спричинилася до модерн?зац?? укра?нських копалень ? транспорту; чехословацьке обладнання послужило значною м?рою до електриф?кац?? зал?зниць. М?ж Чопом ? Кошицями побудовано ширококол?йну зал?зницю з метою ефективн?шого довозу товар?в з Укра?ни. Ввозилися товари чехословацького ?мпорту й до УРСР: точне приладдя, холодильники, кабел?, х?м?чн? та фармацевтичн? продукти, мебл?, деяк? харчов? продукти тощо. Економ?чн? зв'язки та сп?впраця м?ж ЧССР та УРСР укладено в план? загальнорадянсько? економ?чно? пол?тики, часто без урахування господарських ?нтерес?в Укра?ни. В орган?зац?? культурних зв'язк?в деяку роль в?д?гравали республ?канськ? установи (в?дд?ли чехословацького й радянського товариств Дружби) та м?жобласн? й м?ж?нституц?йн? форми сп?впрац? (наприклад, м?ж Ки?вським ? Братиславським ун?верситетами). ?нод? в?дбувалися дн? укра?нсько? культури в ЧССР та чехословацьк? дн? в Укра?н?. В Ки?в? д?яло генеральне консульство ЧССР. УРСР не мала жодного представництва в ЧССР.

Розпад

1989 року комун?сти втратили владу внасл?док Оксамитово? революц??, а кра?ну очолив письменник-дисидент Вацлав Гавел — останн?й президент Чехословаччини ? перший президент Чех??.

У 1989–1992 кра?на мала назву ?Чесько-Словацька Федеративна Республ?ка?, проте федерац?я виявилася нестаб?льною. 17 липня 1992 року Народна рада Словаччини прийма? декларац?ю про незалежн?сть Словацько? республ?ки. Остаточною ж датою розпаду Чехословаччини вважають 1 с?чня 1993 року. Пров?дну роль у веденн? мирних переговор?в з розд?лення кра?ни в?д?грали тод?шн? прем'?р-м?н?стри республ?к Вацлав Клаус та Владимир Меч?ар. Завдяки мирному прот?канню процесу розд?лу кра?ни, цей розд?л ?нод? називають ?Оксамитовим розлученням?.

Населення

Населення (1991): 15,6 м?льйон?в, нац?ональний склад: чехи — 62,8 %, словаки — 31 %, угорц? — 3,8 %, цигани — 0,7 %, с?лезц? — 0,3 %. Також до складу входили люди ?нших нац?ональностей — русини, н?мц?, поляки та ?вре?.

Прага у 1965 (Старом?ська площа)

Природний прир?ст — 2,7 % в 1985 роц?, 1,7 % в 1990 роц?.

У 1989 роц? тривал?сть життя становила 67,7 рок?в для чолов?к?в ? 75,3 рок?в для ж?нок. 23,1 % населення було молодше 15 рок?в, а 19 % були в?ком старше 60 рок?в.

Щ?льн?сть населення в 1986 роц? становила приблизно 121 ос?б на квадратний к?лометр. Найб?льш населений географ?чний рег?он — Морав?я, 154 людини на квадратний к?лометр. Середн?й показник для Чех?? становив близько 120 ос?б, а для Словаччини — близько 106 ос?б. Найб?льш? м?ста станом на с?чень 1986 року:

• Прага (Чех?я) — 1,2 млн ос?б
• Братислава (Словаччина) — 417 103 ос?б
• Брно (Чех?я) — 385 684 ос?б
• Острава (Чех?я) — 327 791 ос?б
• Кошиц? (Словаччина) — 222 175 ос?б
• Пльзень (Чех?я) — 175 244.

Див. також

• Чех?я
• Словаччина
• Морав?я
• Закарпаття
• Пряш?вщина
• Укра?нц? в Чехословаччин? (1918–1938)

Джерела

• Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• М?н?стерство закордонних справ. ?eskoslovenská pomoc ruské a ukrajinské emigrace. — Прага, 1924.
• Григор??в-Наш Н. Т. Г. Масарик, його життя та д?яльн?сть. — Прага, 1925.
• Sládek Z., Valenta J. Sprawy ukraińskle w czechoslowackiej polityce wschodniej w latach 1918—1922. Z dziejów stosunków polsko-radzieckich. B. 1965;
• Дзюбко ?. Розв'язання нац?онального питання в Чехословаччин? — законом?рн?сть буд?вництва соц?ал?зму. — К., 1966.
• Джеджула О. З ?стор?? укра?нсько-чехословацьких економ?чних зв'язк?в 1920—1922 // Укр. ?ст. журнал. — Ч. 2. — К., 1967.
• Hodnett G., Potichnyj P. The Ukraine and the Czechoslovak Crisis. Канберра 1970. Lewadowski K. Sprawa ukraińska w polityce zagranicznej Czechoslowacji w latach 1918—1932. — Вроцлав, 1974.
• Petr ?těpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. — Náchod: Konting, 2008. — 168 s. — ISBN 978-80-903308-2-5.
• Vratislav Preclík. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, ?i?kova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovym demokratickym hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 5 — 32, 36 — 39, 41 — 42, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.